змістом.

o Не додавайте незнайомих людей в свій контакт лист в IM (ICQ, MSN messenger і т. д.)

o Пам'ятайте, що віртуальні знайомі можуть бути не тими, за кого себе видають.

o Якщо поруч з вами немає родичів, які не зустрічайтеся в реальному житті з людьми, з якими ви познайомилися в Інтернеті. Якщо ваш віртуальний друг дійсно той, за кого він себе видає, він нормально поставиться до вашої турботи про власну безпеку!

o Ніколи не пізно розповісти дорослим, якщо вас хтось образив.

Як допомогти підлітку у виборі професії? Поради батькам.

Вибір майбутньої професії часто викликає палкі суперечки батьків і дітей, адже батьки впевнені, що краще знають життя, а діти хочуть обирати самостійно, оскільки це їхнє майбутнє.Одвічне питання батьків «як допомогти дітям у виборі професії?» завжди на часі, воно не втрачає своєї гостроти і сьогодні.

То жварто прислухатися до порад фахівців.

Прислухайтеся до своєї дитини.

В будь-якому разі треба покладатися на її вподобання. Якщо уявити вектор часу, то дитина знаходиться ближче до майбутнього, ніж ви, а отже краще відчуває напрям розвитку світу. Ваша дитина не буде щасливою, якщо сліпо слідуватиме вашому плану. І рано чи пізно, вона все одно повернеться до справи, яка їй подобається, але із втраченим часом, або залишиться нещасною.

Не забувайте, що Ваша дитина - це особистість.

Ви знаєте її улюблений фільм, колір, тварину? Спілкування на такі теми приводить не лише до зближення, а й до самопізнання, що полегшить майбутній вибір. Поспостерігайте, які завдання дитина виконує із задоволенням. Що в неї найкраще виходить: організація днів народжень, дресура собаки, кулінарія. Ці факти необхідно нанизувати, як намисто, доки не отримаєте цілісну картину.

Розповідайте та інформуйте.

При виборі професії, можна виділити декілька площин. Перша – розуміння дитиною себе. Друга – навколишнє середовище з усіма його вимогами: знання професій, ринок праці тощо. Ідеальна професія знаходиться на їх перетині.

Уявіть, у світі за загальними підрахунками існує близько 50-70 тисяч професій. А школяр знає лише 30-40 професій, 15 з яких він бачив у школі і підручниках. Тобто, ці площини у дітей мізерні через відсутність інформації. Допомагайте дитині якомога більше дізнатися про зміст професій: журналіст бере інтерв’ю, урбаніст розробляє план міста, маркетолог опановує мистецтво продавати, реабілітолог допомагає людині стати на ноги після травм і хвороб.Ознайомтеся з ринком праці, разом проаналізуйте, які професії користуються сталим попитом.

Ставте дитині правильні запитання

Згадайте, як давно ви засипали свою дитину запитаннями, на які не отримали виразних відповідей? Якщо дитина не хоче ділитися, значить - вона боїться.Потрібно враховувати психотип дітей, адже запитання можуть бути для них, як допит.

Не ставте закритих питань, наприклад: «Ти вже визначився з професією?». Ви не отримаєте у відповідь нової інформації, лише нерозбірливе «угу» або «нєа», а після трьох запитань дитині набридне, і вона думатиме куди б скоріше сховатися.

Відкриті запитання, якщо їх правильно поставити, допомагають дізнатися нові подробиці. «Як?», «Де?», «Що?» – питання про майбутнє, а не з минулого. Пам’ятайте: не інструкції, а самопізнання.

Намагайтесь уникати питань, які починаються з «Чому?», бо вони асоціюються зі звинуваченням. Єдине виключення: «Чому це для тебе важливо?» Основна мета таких питань – можливість дитині самостійно оцінити свої результати, прогрес, здібності.

Ніколи не запитуйте: «Ким ти будеш, коли виростеш?» Так ви лише заганяєте дитину у ступор. Вона вже є, і ким їй ще бути, як не собою? Правильне питання звучить: "Що тобі подобається робити?"

Дозвольте дитині розкритися самотужки.

Ми не маємо права вирішувати за них, тільки допомагати і підтримувати. Направляти дитину кудись своімавторитетом - ведмежа послуга. Вчинивши таке раз, ви змушені будете постійно стояти над душею і направляти далі по життю. На своє виправдання батьки кажуть, що діти нічого не хочуть. Буває, що дитина дійсно нічого не хоче. Тут не можна нав’язувати, лише цікавитися.

Моніторте ринок праці.

Періодично продивляйтеся актуальні вакансії за обраним напрямом, слідкуйте за тенденціями, ознайомлюйтесь з вимогами. Тоді не стане сюрпризом спілкування з роботодавцем і не виникне питання безробіття і після університету.

Створіть середовище.

Дитина найкраще проявляється через соціальні ситуації, взаємодію з природою, живими організмами, творчість, музику. Це можна зробити через гру або введення у середовище.

Ефективним буде спілкування з людьми, які мають досвід роботи в обраній вашою дитиною професії. Вони можуть розповісти про переваги і недоліки професії з власного досвіду. Зробіть можливим, щоб ваша дитина провела з цією людиною увесь її робочий день, “подивилась кухню зсередини”. Корисним буде створення умов, в яких можна спробувати.

Не тисніть. На все свій час.

Пошук улюбленої справи свого життя – справа нелегка. Не квапте дитину, якщо вона не знає, ким хоче бути. Просто допоможіть їй виявити, до чого в неї найбільше лежить душа.

Не вимагайте чіткості і визначеності у професії. Фокус повинен бути не на назві, а на діяльності. Світ більше не ділиться на гуманітаріїв і технарів.Освічена людина сьогодення повинна володіти знаннями широкого профілю.

Отже, батьки, ваше головне завдання – розгледіти здібності своєї дитини, розкрити природні задатки і допомогти знайти таку сферу діяльності, де ці здібності змогли б реалізуватися повною мірою.

Нехай ваші діти найдуть справу свого життя і будуть успішними!

Поради психолога.Самостійність підлітків

Поради психолога під час дистанційного навчання

Сексуальне насильство над дітьми в інтернеті: що мають знати батьки, щоб їх захистити.

https://l.facebook.com/l.php?u=https%3A%2F

18 листопада відзначається Європейський день захисту дітей від сексуального насильства та сексуальної експлуатації, який був заснований у 2015 році. Для попередження ситуацій насильства вкрай важливо відкрито обговорювати проблему, проводити відповідне навчання фахівців, здійснювати просвітницьку діяльність серед батьків і дітей.

Сексуальне насильство стосовно дітей може відбуватися у різних формах, у сучасному світі - й через Інтернет. Наразі існує багато видів насильства, про які варто знати, щоб уберегти своїх дітей.

Секстинг

Мабуть, кожен із нас хоча б раз чув це слово. Але як правильно його пояснити і чому, власне, "секстинг" - це небезпечно?

Секстинг – це надсилання інтимних фото або відео із використанням сучасних засобів зв’язку. Діти можуть надсилати такі матеріали як знайомим, так і не знайомим їм у реальному житті людям.

Чому діти це роблять? Річ у тому, що секстинг - цікавий для дітей: з його допомогою вони вивчають власну сексуальність, виражають довіру. Окрім цього, вважають, що це безпечніше, ніж сексуальні стосунки. Також діти надсилають такі зображення, аби пофліртувати або із бажання отримати комплімент та привернути до себе увагу. У разі підтримки з боку оточуючих, підлітки починають частіше надсилати власні інтимні фото, щоб отримати ще більше уваги.

Довідка: У 2017-2018 роках національна гаряча дитяча лінія "Ла Страда-Україна" отримала 2627 запитів щодо секстингу.

Чи це небезпечно? Так. Секстинг призводить до дуже тривожних наслідків. Матеріали таких переписок можуть бути оприлюднені. Результатом може бути кібербулінг та булінг дитини у школі. Окрім того, важливо пам’ятати, що ми втрачаємо контроль за будь-якою інформацією, що потрапляє в Інтернет. Тож, такі історії можуть негативно вплинути й на життя дитини вже у старшому віці, наприклад, коли він чи вона будуть влаштовуватися на роботу. Адже роботодавець може переглядати профіль потенційного співробітника і побачити там такі світлини.

Що робити, якщо дитина відправила оголені фото? По-перше, важливо спокійно обговорити з дитиною, чому вона це зробила. Далі необхідно зробити скріншот (знімок екрану) сторінки, на якій опубліковані світлини. Після цього - звернутись разом із дитиною до служби підтримки соціальних мереж із проханням видалити ці матеріали, як такі, що є інтимними матеріалами із дітьми. Зв’язатися із батьками дитини, що розповсюджує матеріали та спокійно пояснити про порушення. Скоріше за все вони будуть здивовані та занепокоєні так само як і ви, тому важливо зберігати спокій та повагу. Якщо ситуація не вирішується, то можна звернутись до школи, де навчається дитина, що публікує фото, або до Поліції. У випадках коли почався кібербулінг дитини, варто спостерігати, цікавитись емоційним та психологічним станом дитини та підтримувати її.

Грумінг та сексторшен

Онлайн-грумінгом називають процес комунікації із дитиною в Інтернеті, під час якого злочинці налагоджують довірливі стосунки з метою сексуального насильства над дитиною у реальному житті чи онлайн (наприклад, змушують дітей робити виконувати певні сексуальні дії перед камерою).

Налагодження довірливих стосунків з дитиною в Інтернеті з метою отримання приватних матеріалів, шантажування та вимагання додаткових матеріалів чи грошей називають сексторшеном.

Чому діти спілкуються зі злочинцями? Злочинці свідомо будують своє спілкування із дитиною таким чином, щоб викликати в неї теплі почуття та довіру, показати що вона цінна та унікальна. Вони можуть прикидатися однолітками дитини, пропонувати роботу моделлю, дарувати подарунки тощо.

Чи це небезпечно? Однозначно, так. Якщо у випадку з секстингом ми маємо як наслідок кібербулінг та булінг, то у випадку з онлайн-грумінгом це може призвести до сексуального насильства у реальному житті, а у випадку з сексторшеном - до шантажу.

Довідка: Згідно з міжнародними експериментами, щонайменше за 18 хвилин злочинець може отримати інтимні фото від дитини. За січень-червень 2020 року національна гаряча дитяча лінія "Ла Страда-Україна" отримала більше 2500 запитів щодо питання безпеки дітей в інтернеті.

Що робити, якщо дитина хоче зустрітися з онлайн-другом? Багато людей почали дружити саме завдяки онлайн-додаткам, але варто знати деякі правила безпеки і розказати про них дитині.

Проговоріть з дитиною місце та час зустрічі з онлайн-другом: порадьте обрати людне і знайоме місце. Нагадайте дитині, що не можна сідати в машину нового друга, говорити свою адресу, дозволяти проводити себе до дому чи іти у гості чи на вечірку. Також ви можете супроводжувати дитину, попередивши її заздалегідь.

Скажіть дитині про те, що будь-якої миті він чи вона може зателефонувати вам або іншому родичу чи близькій людині і попросити її забрати.

Важливо дотримуватися вікових обмежень використання соціальних мереж. Наприклад, згідно з політикою Facebook, діти можуть реєструватися у Facebook та Instagram з 13 років.

Які правила безпеки в Інтернеті слід розказати дитині, щоб вона не стала жертвою сексторшену?

В Інтернеті безпечно спілкуватись тільки із людьми, яких дитина знає в офлайн-житті. Якщо дитина спілкується із незнайомцем - важливо не давати свою адресу, номер школи, назви гуртків та іншу приватну інформацію.
Порадьте дитині закрити у соціальних мережах сторінку та список друзів від незнайомців та допоможіть зробити ці налаштування.
Нагадайте, що у профілях не варто вказувати адресу, номер телефону та школи, де він або вона навчається.
Діти не мають позначати геолокацію у своїх публікаціях.
Перед публікацією чи надсиланням повідомлень навчіть дитину користуватись "Тестом білборда" – уявляти, що вся інформація, надіслана в Інтернеті, автоматично з'являється на великому білборді поруч зі школою.

Довідка: За статистикою американської організації Thorn, 68% випадків вимагання під час сексторшену не закінчуються, навіть якщо дитина відправила злочинцю те, що його цікавило.

Якщо у вас або у ваших дітей виникли питання про безпеку в інтернеті або ви зіткнулися з кіберзлочинцями, звертайтеся на урядову консультаційну лінію з питань безпеки дітей в інтернеті - 1545 (далі вибрати 3). Фахівці лінії надають кваліфіковані консультації з безпечного користування інтернетом, а також підвищують рівень обізнаності дітей, батьків, фахівців, що працюють в контакті з дітьми, щодо попередження та реагування на ризики, яким діти можуть піддаватися в інтернеті. Здійснювати дзвінки на лінію можна цілодобово, безкоштовно і анонімно.

Також отримати рекомендації про безпечне використання інтернету можна в чатбот на сайті https://stop-sexting.in.ua/chatbot/ або Telegram https://t.me/StopSexting_Bot.

Поради батькам. Як уберегти дитину від кібербулінгу?

Концепт знущань знайомий нам усім: невпевнені в собі підлітки зганяють свої комплекси і агресію на більш слабких ровесників, щоб самоствердитися. З розвитком світу технологій знущання перекочували з реального світу у віртуальний, викликаючи там не менше плачевні наслідки. Інтернет-цькування, або «Кібербулінгу» - це дії молоді в мережі, що здійснюються з метою залякати, образити, висміяти або яким-небудь іншим чином зачепити іншу людину. Нижче ви знайдете поради, які допоможуть уберегти чадо від онлайн-знущань.

Крок І. .Поговоріть з дитиною про віртуальний світ

1Обговоріть з дитиною «небезпечні» сторони Інтернету. Іноді діти сприймають Всесвітню павутину як місце, де люди можуть прикидатися ким хочуть, і ніякі дії не тягнуть за собою серйозних наслідків. Коли ваша дитина стане досить дорослим для використання Інтернету, поясніть, що таке подання помилково. Згадайте проблему Кібербулінгу, а також попередьте дитину, що знайомства в Інтернеті і зустрічі з незнайомими людьми можуть бути небезпечними.

2 Обмежте кількість інформації, яку ваша дитина розміщує в Інтернеті. Переконайте його не розкривати своє справжнє повне ім`я, адресу або іншу інформацію, за якою можна легко встановити особу людини. Це природні запобіжні заходи в мережі. До того ж, вони допоможуть вашій дитині зрозуміти, що віртуальний і реальний світ пов`язані між собою, і будь-які дії в Інтернеті можуть відбитися на повсякденному житті.

3.Поясніть небезпеку публікації певних видів фото. Діти та підлітки не завжди усвідомлюють, що будь-яка фотографія, завантажена в Інтернет, назавжди стає надбанням громадськості. Їм не приходить в голову обмежувати коло людей, які можуть бачити їх фото, і таким чином вони стають уразливими. Переконайтеся, що ваша дитина розуміє небезпеку публікації відверто сексуальних фото, фото, на яких він голий, а також тих, на яких він зображений в незручних ситуаціях.

4.Нагадайте дитині, щоб він зберігав паролі в таємниці. Поясніть, що він ні за яких обставин не повинен видавати іншим людям свої паролі, навіть найближчим друзям. Розкриваючи пароль, людина втрачає контроль за публікацією інформації на своїх особистих сторінках.

Тим ні менш, якщо ваша дитина ще досить юний або поводиться безвідповідально у віртуальному світі, можете попросити його дати пароль вам. Так ви зможете стежити за активністю сина в мережі.

5.Розкажіть дитині про правила поведінки в Інтернеті відразу ж, як він почне ним користуватися. В Інтернеті, як і в реальному світі, існують свої закони і правила. В першу чергу це ввічливість і повагу до інших людей.

Переконайте вашої дитини думати сім разів, перш ніж щось опублікувати. При спілкуванні в Інтернеті відчувається «дистанція», яка іноді розв`язує підліткам мову і примушує говорити те, чого вони ніколи не сказали б у реальному житті. Нагадайте ще раз, що все, що відбувається в мережі, так само реально, і порадьте не відправляти повідомлень, коли він злий або засмучений

6.Створіть довірчі відносини. Скажіть дитині, що він завжди може звернутися до вас, якщо у нього виникнуть проблеми в Інтернеті. Якщо він стане жертвою Кібербулінгу - ви повинні про це знати.

Крок ІІ.Навчіть дитину дізнаватися про причини Кібербулінгу

1.Поясніть, що агресивні повідомлення й електронні листи потрапляють під цей термін. Ваша дитина може просто не розпізнати Кібербулінгу, якщо ви не поясните все в деталях. Скажіть, що незалежно від правдивості змісту, образливі листи - одна з форм Кібербулінгу.

2.Підкресліть той факт, що неприйнятно висміювати людей в мережі. Кривдники можуть публікувати інформацію, яка висвітлює жертву в невигідному світлі, наприклад в якійсь принизливій чи ганебної ситуації. Такі дії ненормальні і не повинні ігноруватися.

3.Скажіть дитині, що створення веб-сайтів або будь-яких ресурсів, метою яких є образа, приниження чи залякування іншої людини - це теж Кібербулінгу. З наявністю таких сайтів можна миритися.

4.Переконайтеся, що ваша дитина знає, що Інтернет-хулігани можуть створювати несправжні профайли і публікувати небажану інформацію від імені іншої людини. Це теж розцінюється як Кібербулінгу.

Крок III. Знайте, що робити у випадку Кібербулінгу

1Встановіть основні правила. Для початку, попросіть дитину обов`язково розповідати вам, якщо він (або хто-небудь з його знайомих) піддається Інтернет-цькуванню.

Переконайте дитину, що його не покарають і не вилають, якщо він прийде до вас з подібною проблемою. Якщо для вирішення ситуації ви забороните дитині користуватися комп`ютером, він більше ніколи не звернеться до вас за порадою.

2Сприймайте всі докази Кібербулінгу всерйоз. Якщо вашу дитину ображають в Інтернеті, ви повинні втрутитися. Чи не закривайте очі на проблему і не дайте їй досягти апогею, перш ніж почати діяти.

3.Зверніться до батьків кривдника або в адміністрацію школи. Якщо ви знаєте, хто саме знущається над вашою дитиною, спробуйте поговорити з його батьками або вирішити проблему через школу. Але завжди заздалегідь обговорюйте подібні дії зі своєю дитиною!

Останнім часом деякі школи встановлюють міри покарання за Кібербулінгу. Вивчіть правила школи вашої дитини і перевірте, чи є там такий пункт.

4.Переконайте дитину не підливати масла у вогонь. Незалежно від того, жертва ваша дитина або хтось інший, переконайте його не втручатися в провокаційні розмови в мережі. Він ні в якому разі не повинен відповідати на агресивні повідомлення або намагатися дати відсіч - це тільки розохотить кривдників.

5Приймайте захисні заходи. Якщо над вашою дитиною знущаються, скажіть йому заблокувати хулігана і видалити його з контактів на всіх ресурсах. Створіть окрему папку і направляйте туди всі листи кривдника, залишаючи їх непрочитаними і без відповіді. По можливості заблокуйте електронну адресу кривдника і номер його мобільного телефону.

6.Збирайте докази Кібербулінгу. Зберігайте всі докази, включаючи повідомлення, картинки та електронні листи.

7.Не звинувачуйте свою дитину. Дайте йому знати, що він не винен у тому, що став жертвою Інтернет-цькування. Не засуджуйте дитину, підтримуйте його і стежте за його емоційним станом. Якщо потрібно, зверніться за допомогою до фахівців.

8.Повідомте про Кібербулінг. У разі Кібербулінгу обов`язково повідомте про нього своєму Інтернет-провайдеру, телефонної компанії і в службу підтримки всіх ресурсів, на яких проводилася цькування.

9 .При необхідності приймайте серйозних заходів. Зверніться до юриста або до поліції, надавши їм докази знущань. Співпраця з поліцією особливо доцільно, якщо Кібербулінгу включає в себе шахрайство, погрози, вимагання або проводиться на грунті інформації з сексуальним змістом.

Анкета для батьків

Якщо ваша дитина піддається цькуванню в Інтернеті, ні в якому разі не пускайте справу на самоплив.

Прочитайте уважно запитання і дайте відповіді ТАК або НІ на кожне з них.

· 1. Чи користуєтеся ви комп’ютером, мобільним телефоном або граєте у відеоігри в Інтернеті?

· 2. Чи користуєтеся ви соціальними мережами?

· 3. Чи доводилося вам бачити онлайн-групу (спільноту), веб-сторінку, інтернет-відео або опитування, які б висміювали конкретну особу?

· 4. Чи були ви свідком онлайн-гри, чату або дискусії, де виявлялися б нападки чи жорстокість щодо конкретної особи?

· 5. Чи створювали ви фальшивий профіль або навмисно приховували своє

· ім’я в мережі?

· 6. Чи надсилали якісь повідомлення, використовуючи чужий телефон чи

· акаунт у мережі?

· 7. Чи пересилали листа, повідомлення в чаті або фотографію без дозволу

· їх оригінального адресанта?

· 8. Чи розміщували он-лайн фото або відео людей без їхнього дозволу?

Підрахуйте відповіді ТАК і НІ.

Ключ до тесту:

· Якщо ви відповіли «ТАК» на запитання 1—2 — ви потенційна жертва кібербулінгу.

· Якщо ви відповіли «ТАК» на запитання 3—4 — ви були свідком кібербулінгу.

· Якщо ви відповіли «ТАК» на запитання 5—8 — ваша поведінка могла призвести до кібербулінгу.

Орієнтовні питання для бесіди з дитиною щодо випадку кібер-буллінгу(за Ковальскі, Лімбер, Агатстон, 2008).

Якщо існує імовірність залучення до булінгу в якості агресора:

Розкажи мені, будь ласка, що трапилося?

Про що ти подумав, коли це трапилося?

Які думки прийшли тобі потім вже після цього випадку?

Як ти думаєш, на кого вплинули твої дії?

Як саме, на твою думку, впливали твої дії на цю людину (цих людей)?

Якщо дитина постраждала:

Якою була твоя реакція, коли ти вперше побачив сайт/лист/тощо?

Як ти себе почуваєш через те, що сталося?

Що було для тебе найважчим?

Як твої друзі (чи родина) реагували, коли почули, що сталося?

Питання для завершення розмови:

Як ти думаєш, що є головним у тому, що ми обговорювали?

Що ти хочеш бачити результатом нашої розмови?

До підсумкової домовленості бажано включати поради щодо:

· відшкодування збитків(моральної шкоди)

· способів відновлення благополуччя,

· імовірної помсти,

· правил безпеки,

· часу наступної зустрічі чи звернення при потребі.

зображення.png

https://youtu.be/AqOsuaou8qQ

Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства». Мета акції – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.

Міністерство освіти і науки України рекомендує організувати та провести в закладах освіти навчальні заняття, лекції, вебінари, круглі столи та інші заходи з урахуванням умов карантину. Відповідний лист було надіслано департаментам (управлінням) освіти та науки обласних, Київської міської державних адміністрацій.

Під час підготовки до уроку рекомендується скористатись матеріалами, які було підготовлено та адаптовано у межах проєкту Ради Європи «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні» bit.ly/3pTzSIl.

Докладніше: bit.ly/35WxuIL

#НасильствоЩодоДітей

Щорічно в Україні, з 25 листопада до 10 грудня включно, проводиться Міжнародна кампанія «16 днів проти насильства», яка з 1991 року підтримується міжнародною спільнотою.

Акція в Україні розпочинається 25 листопада в Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок.

Основними завданнями акції є:

привернення уваги громадськості до актуальних для українського суспільства проблем подолання насильства в сім’ї, протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми, гендерного насильства та забезпечення рівних прав жінок і чоловіків;
активізація партнерського руху органів державної влади, державних закладів, громадських організацій щодо викорінення домашнього насильства;
проведення інформаційних кампаній з метою підвищення обізнаності населення України з питань попередження насильства в сім'ї, жорсткого поводження з дітьми, формування свідомості всіх верств населення щодо нетерпимого ставлення до насильства;
формування свідомості усіх верств населення щодо нетерпимого ставлення до насильства.

Цьогоріч девіз кампанії «Розфарбуємо світ в помаранчевий колір: покоління рівності виступає проти зґвалтувань». Метою цієї кампанії є привернення уваги громадськості до проблем зумовленого насильства.

У ці дні Міністерство освіти і науки України рекомендує організувати та провести в закладах освіти навчальні заняття, лекції, вебінари, круглі столи та інші заходи з урахуванням умов карантину.

Усі матеріали Проєкту «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні», доступні на сайті Офісу Ради Європи, які можуть використовуватися педагогічними працівниками, соціальними педагогами, практичними психологами під час проведення профілактичної та роз’яснювальної роботи щодо запобігання насильства.

Яким повинен бути вчитель обдарованих дітей:

v 1. Бути толерантним і чуйним

v Знатися на особливостях психології обдарованих дітей, відчувати їх потреби та інтереси.

v Мати високий рівень інтелектуального розвитку.

v Мати широке коло інтересів.

v Бути готовим до виконання різноманітних обов'язків, пов'язаних з особливостями навчання обдарованих дітей.

v Володіти почуттям гумору(але не висміювання)

v Бути жвавим та активним.

v Виявляти гнучкість, бути готовим до перегляду власних поглядів і до постійного самовдосконалення.

v Мати творчий, можливо, нетрадиційний особистий світогляд.

v Володіти емоційною стабільністю.

v Уміти переконувати.

v Мати схильність до самоаналізу.

Якщо ви навчаєте обдаровану дитину:

• Не вихваляйте кращого учня. Не вирізняйте обдаровану дитину за індивідуальні успіхи, краще заохочуйте спільні заняття з іншими дітьми.

• Не приділяйте забагато уваги навчанню з елементами змагання. Обдарована дитина найчастіше ставатиме переможцем, що може призвести до виникнення неприязні до неї з боку решти учнів.

• Не перетворюйте обдаровану дитину на «вундеркінда». Недоречне акцентування на її винятковості спричиняє, роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Зловмисне прилюдне приниження унікальних здібностей теж неприпустиме.

Пам'ятайте, що здебільшого обдаровані діти погано сприймають усілякі регламентовані заняття, що повторюються.

Як розвивати творчі здібності обдарованих дітей?

Слухайте уважно думки учнів і оцінюйте їх одразу, наголошуючи на їх оригінальності, важливості тощо.
Підтримуйте інтерес дітей до нового.
Заохочуйте оперування предметами, матеріалами, ідеями. Нехай дитина практично розв'язує дослідницькі завдання.
Учіть дітей до систематичного самооцінювання кожної думки. Ніколи не відкидайте її!
Виробляйте у дітей терпиме ставлення до нових понять, думок.
Не вимагайте запам'ятовування схем, таблиць, формул, одностороннього розв'язання там, де є багатоваріантні способи.
Культивуйте творчу атмосферу — учні повинні знати, що творчі пропозиції, думки клас зустрічає, визнає, приймає їх та використовує
Учіть дітей цінувати власні та чужі думки, фіксувати їх у блокноті.
Іноді однолітки ставляться до здібних дітей агресивно — попереджуйте ці ситуації, розвивайте і у дітей терпимість і впевненість.
Пропонуйте цікаві факти, випадки, технічні й наукові ідеї
Позбавляйте страху талановитих дітей.
Стимулюйте і підтримуйте ініціативу й самостійність. Залучайте їх до проектів, що захоплюють
Створюйте проблемні ситуації, що вимагають альтернативи, прогнозування, уяви.
Створюйте в школі періоди творчої активності, адже більшість геніальних рішень з'являються саме в цей час.
Допомагайте опанувати технічні засоби для записів.
Розвивайте критичне сприйняття дійсності.
Навчайте доводити розпочате до логічного завершення.
Впливайте особистим прикладом.
На заняттях чітко контролюйте досягнуті результати та пропонуйте завдання підвищеної складності, створюйте ситуації самоаналізу, самооцінювання, самопізнання.
Залучайте до роботи з розроблення і впровадження власних творчих задумів та ініціатив, створюйте ситуації вільного вибору і відповідальності за обране рішення.
Використовуйте творчу діяльність вихованців, проводячи різні види масових заходів, відкритих і та семінарських занять, свят.
Під час опрацювання програмового матеріалу залучайте до творчої пошукової роботи з використанням випереджувальних завдань, створюйте розвивальні ситуації.
Активно залучайте до участі в районних, обласних, Усеукраїнських конкурсах, змаганнях, виставках.
Відзначайте досягнення вихованців, підтримуйте та стимулюйте активність, ініціативу, пошук, і
Пам'ятайте, що учень — «...це не посуд, який потрібно наповнити. а факел, який необхідно запалити»

§ (К.Ушинський

Троянівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Психологічна служба